Андрій Шевченко народився в селі Двірківщина Яготинського району Київської області в сім'ї прапорщика Миколи Григоровича Шевченка. Через три роки після народження сина сім'я Шевченків переїхала до Києва — у район Оболонь. Там Андрій пішов у перший клас 216-ї середньої школи. В 9 років потрапив до футбольної секції. Перший тренер — Олександр Шпаков. Батьки спочатку скептично ставилися до такого захоплення свого чада, але тренер зумів переконати їх.
У 1991 році «динамівські» юнаки перемогли у чемпіонаті СРСР серед хлопців 1976 р. н. Команда їздила на міжнародні турніри до Європи, зокрема, зіграла на міланському «Сан-Сіро» та перемогла у валлійському турнірі «Кубок Аяна Раша». За хорошу результативність на цих змаганнях Андрій отримав пару бутсів із рук самого Аяна Раша.
Перша поява Андрія Шевченка у дорослому футболі відбулася у сезоні 1992/93. Із 12 м'ячами він став кращим бомбардиром першолігової команди «Динамо-2». Потім його запросили в олімпійську збірну України, і він з'явився у вищій лізі — вперше вийшов на заміну 8 листопада 1994 року (гра з «Шахтарем»). Тоді команду «Динамо» тренував Йожеф Сабо.
Перший матч у збірній України — 25 березня 1995 у Загребі проти Хорватії (0:4).
Єврокубковий дебют — гра проти московського «Спартака» 23 листопада 1994 року. Перший «європейський» гол забив у ворота мюнхенської «Баварії» в програному матчі (1:4), коли йому було лише 18 років. Згодом до команди повертається Валерій Васильович Лобановський, якого «Шева» буде називати своїм батьком та вчителем. У 1997 ставить динамівський рекорд — хет-трик у матчі «Барселона» — «Динамо (Київ)» (0:4). Свій сотий гол у кар'єрі провів 28 квітня 1999 року в матчі Кубку України у ворота «Зірки».
У нападі збірної України він творив тандем з іншим київським «динамівцем» Сергієм Ребровом. У півзахисті їх підтримували партнери з клубу Віталій Косовський та Андрій Гусін — у кінці 90-х Динамо та збірна були майже синонімічними поняттями і грали достойно проти сильних команд. Найвищим успіхом став вихід до півфіналу Ліги чемпіонів, коли у 1/4 фіналу кияни у двоматчі вибили мадридський «Реал». Перший матч відбувався у Мадриді і рахунок відкрим саме Шевченко — після пасу Реброва він на фантастичній швидкості прорвався до воріт іспанців і забив Бодо Іллґнерові. Гра завершилась нічиєю 1:1. У київській грі Андрій Шевченко відкрив рахунок, добивши мяч після власного невдалого пенальті, а потім добив «Реал» другим голом — 2:0.
Півфінальним суперником була «Баварія» (Мюнхен). Перший матч грали у Києві — спочатку Шева технічно перекидає Олівера Кана після пасу Олександра Белькевича — 1:0. У кінці першого тайму він пробив штрафний з правого флангу і куля, нікого не зачепивши, приземлилась у воротах — 2:0. На жаль, «Динамо» припустилося кількох помилок у кінці гри та не змогло втримати перемогу — 3:3. У Мюнхені господарі перемогли 1:0. Таким чином Андрій Шевченко став півфіналістом Ліги чемпіонів. Але в одній номінації він все-таки переміг — 10 голів принесли йому титул найкращого голеадора Ліги чемпіонів.
До того часу за бомбардиром вже слідкували скаути з багатих європейський клубів. Такий успіх зробив вихованця «Динамо» ласим шматком для провідних команд континенту. Влітку 1999 року італійський «Мілан» заплатив за Андрія 25 млн. доларів.
Українець отримав 3-є місце у опитуванні «Золотого м'яча» 1999. Нападника випередили тільки Рівалду і Девід Бекгем.
«Мілан» (1999-2006)
29 серпня 1999 — дебют у Серії «А» в матчі «Лечче» — «Мілан» (2:2). У перший же рік стає найкращим бомбардиром Серії «А», забивши 24 м'ячі в 32 іграх чемпіонату, залишивши позаду таких голеодорів, як Батістута (23 м'ячі) і Креспо (22).
У жовтні 1999 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Національна команда саме завершувала відбір до чемпіонату Європи 2000. Ситуація у групі була такою: Україна — 19 очок, Росія і Франція — по 18. Переможець виходив до ЧЄ напряму, а друга команда мала грати у плей-оф. Французи грали вдома з Ісландією, а наші їхали до Москви. Тобто нічия гарантувала принаймні місце у плей-оф. Росія тиснула і мала очевидну перевагу — завдяки рикошету після штрафного на 75-й хв. забив Валерій Карпін. Надії майже не було, але все змінив гол Андрія Шевченка — звичайний штрафний здалеку та із самої бокової лінії завершився голом. М'яч полетів не на голови партнерів, як, мабуть, очікував воротар господарів Олександр Філімонов, а у площину воріт. Голкіпер вийшов найдо далеко і повертавшись не зафіксував м'яч та залетів з ним до воріт. Це сталося на 88-й хвилині. З того часу в Україні кожен подібний штрафний з лівого флангу називають «точкою Шевченка».
Голи Шевченка дозволили йому вдруге увійти до трійки найсильніших гравців на думку «Франс Футболу». Але найяскравішими у 2000 році були Луїш Фіґу та Зінедін Зідан — лідери своїх збірних ча чемпіонаті Європи 2000. Вони і зайняли, відповідно, перше та друге місце у класифікації на «Золотий м'яч».
Більшість сезону 2002/03 він пропускає через травму, але у травні 2003 разом з «Міланом» Андрій виграє Лігу Чемпіонів, забивши вирішальний пенальті у післяматчевій серії.
Під час виборів Президента України 2004 ім'я Шевченка використовував у своїх кампанії Віктор Янукович. Своєрідним посередником між футболістом та політиком був Григорій Суркіс — прихильник провладного кандидата. Сам президент федерації футболу України робив заяви від імені футболіста. Восени 2004 року почалася Помаранчева революція. Той футбольний рік не був вдалим для зірок. Чемпіонат Європи 2004 року вийшов не яскравим — перемогла Греція, яка використовувала оборонні варіанти, а Лігу чемпіонів виграло досить скромне за європейськими мірками «Порту» тренера Жозе Моурінью. «Золотий м'яч» дали українцеві Андрієві Шевченку. Після вщухання колотнечі та позачергових виборів зірковий гравець «Мілану» позитивно оцінив «Помаранчеву революцію» і пояснив ситуацію щодо використовування його імені:
« Моя політика — це виступи на футбольних аренах, а не передвиборча агітація. Найбільша нагорода для мене — це можливість вписати сторінку в історію, а також залишити про себе добру пам'ять у людей. Кадри за моєю участю, які використали в політичній рекламі, насправді були змонтовані, призначалися вони зовсім не для цього. В «оригіналі» я дякував Віктору Януковичу за підтримку спорту й розвиток дитячого футболу в Україні, коли той очолював Національний Олімпійський Комітет. »
14 липня 2004 року Андрій Шевченко одружився з американською фотомоделлю Крістен Пазік. 29 жовтня 2004 року в подружжя народився син Джордан. Хрещеним батьком став Сильвіо Берлусконі — тодішній голова уряду Італії. Другий син, Крістіан з'явився на світ у листопаді 2006 року у Лондоні, Англія.[7]
Влітку 2006-го «Шева» виступав за збірну України на чемпіонаті світу з футболу у Німеччині. Він був капітаном команди. Провів усі 5 ігор і став найкращим бомбардиром українців на турнірі, забивши 2 м'ячі — Саудівській Аравії та Тунісу. Команда під керівництвом Олега Блохіна несподівано дійшла аж до 1/4 фіналу, показавши найвищий результат збірної на міжнародних турнірах.
У цей час італійський футбол починав карати винних у корупційному скандалі, де замішаним виявився і «Мілан» Шевченка. Поки тривали суди і розслідування, Андрій Шевченко вже був гравцем іншого клубу. Ще до німецького «мундіалю» Андрій Шевченко був у центрі уваги журналістів, які говорили про інтерес до гравця з боку англійського «Челсі». 31 травня 2006 року, ще до початку чемпіонату світу, українець приймає умови лондонського клубу.
«Челсі» (2006-2008)
«Челсі», власником якого був Роман Абрамович, виплатив за 29-річного нападника 30,8 млн. англійських фунтів (близько 45 млн. євро). Таким чином українець стає найдорожчим трансфером у історії британського футболу і входить до десятки найдорожчих переходів усіх часів.
Головний тренер Жозе Моурінью, який здобув з лондонцями 2 поспіль чемпіонства Англії, давно хотів Шевченка у своїй команді, але разом з вихованцем «Динамо» до клубу прийшло ще декілька відомих гравців, наприклад, лідер «Баварії» Міхаель Баллак. Керівництво вимагало перемог і португальський наставник починає експериментувати зі складом і змінює тактику, завдяки якій він вигравав титули до того — потрібно було якось помістити на полі усі дорогі придбання клубу. Головним нападником команди був Дідьє Дроґба, тому Шевченка пробують на фланзі або у парі з Дроґба. Українець поступово випадає з основного складу і виходить переважно на заміни.
Після першого сезону до Шевченка застосовували епітети «розчарування сезону», «найдорожча нерухомість у Лондоні» чи «найдорожче місце на лаві запасних. Людина, яку у Мілані порівнювали до легендарних Нордаля та ван Бастена, забила 4 голи у аглійській лізі за весь сезон.
Входить до десятки найвисокооплачуваніших футболістів світу. У лютому 2008 португальський «Futebol Finance» оцінив його заробітну платню на рівні 7,8 млн. євро за рік.
Після відходу з клубу Жозе Морінью його наступник теж не надто довіряв Шевченкові. Взимку 2007/2008 «Челсі» для, принаймні, тимчасової заміни Дідьє Дроґба, котрий виступав на Кубку африканських націй 2008 придбав нападника Ніколя Анелька. Саме француза Авраам Ґрант випустив і для пробиття вирішального пенальті у фінальному матчі Ліги чемпіонів 2008, тоді як українець залишився на лаві запасних.
23 серпня 2008 року італійська «Корр'єре делло Спорт» повідомила, що узгоджено умови повернення Шевченка до «Мілану» на правах оренди Офіційна веб-сторінка «Челсі» того ж дня підтвердила це і зазначила, що гравцю залишилося лише пройти медичне обстеження.
Повернення у «Мілан» (2008-)
Оскільки номер «7» вже був закріплений за молодим бразильським нападником Пату, який стабільно грав у основі, Шевченко взяв 76-й номер, що символізує рік народження спортсмена. 33-річний гравець не зміг вибороти місця у стартовому складі і більшість ігрового часу проводив у матчах Кубка УЄФА, Кубка Італії, або після виходів на заміну у поєдинках Серії А.
Цікаві факти Якщо бути дуже точним, то майбутній футболіст народився не у рідному селі Двірківщина, а в райцентрі Яготині, де розташований пологовий будинок. Коли його вперше помітив тренер «динамівців» Олександр Шпаков, Андрій Шевченко грав у своїй дитячій команді на місці опорного півзахисника. Хобі Шевченка — ґольф. Цієї гри його навчив колишній партнер з «Мілану» Олівер Біргофф.
Титули та досягнення
Чемпіон України: 1995, 1996, 1997, 1998 і 1999
найкращий бомбардир чемпіонату України: 1999
найкращий гравець чемпіонату України: 1997
Кубок України: 1996, 1998, 1999
Ліга чемпіонів: 2003
найкращий бомбардир Ліги чемпіонів: 1999, 2001 та 2006
У нападі збірної України він творив тандем з іншим київським «динамівцем» Сергієм Ребровом. У півзахисті їх підтримували партнери з клубу Віталій Косовський та Андрій Гусін — у кінці 90-х Динамо та збірна були майже синонімічними поняттями і грали достойно проти сильних команд. Найвищим успіхом став вихід до півфіналу Ліги чемпіонів, коли у 1/4 фіналу кияни у двоматчі вибили мадридський «Реал». Перший матч відбувався у Мадриді і рахунок відкрим саме Шевченко — після пасу Реброва він на фантастичній швидкості прорвався до воріт іспанців і забив Бодо Іллґнерові. Гра завершилась нічиєю 1:1. У київській грі Андрій Шевченко відкрив рахунок, добивши мяч після власного невдалого пенальті, а потім добив «Реал» другим голом — 2:0.
У жовтні 1999 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Національна команда саме завершувала відбір до чемпіонату Європи 2000. Ситуація у групі була такою: Україна — 19 очок, Росія і Франція — по 18. Переможець виходив до ЧЄ напряму, а друга команда мала грати у плей-оф. Французи грали вдома з Ісландією, а наші їхали до Москви. Тобто нічия гарантувала принаймні місце у плей-оф. Росія тиснула і мала очевидну перевагу — завдяки рикошету після штрафного на 75-й хв. забив Валерій Карпін. Надії майже не було, але все змінив гол Андрія Шевченка — звичайний штрафний здалеку та із самої бокової лінії завершився голом. М'яч полетів не на голови партнерів, як, мабуть, очікував воротар господарів Олександр Філімонов, а у площину воріт. Голкіпер вийшов найдо далеко і повертавшись не зафіксував м'яч та залетів з ним до воріт. Це сталося на 88-й хвилині. З того часу в Україні кожен подібний штрафний з лівого флангу називають «точкою Шевченка».
Після першого сезону до Шевченка застосовували епітети «розчарування сезону», «найдорожча нерухомість у Лондоні» чи «найдорожче місце на лаві запасних. Людина, яку у Мілані порівнювали до легендарних Нордаля та ван Бастена, забила 4 голи у аглійській лізі за весь сезон.